Ківерцівська міська рада
Ківерцівський район, Волинська область

Історична довідка

25 ЧЕРВНЯ 2011р - 60 РОКІВ ЯК КІВЕРЦІ – МІСТО

Ківерці – місто районного підпорядкування, центр Ківерцівського району, залізничний вузол.

 

Ківерці розташовані за 12 км  на північний схід від міста Луцька, обласного центру.

Населення 17.2 тис. чоловік, загальна площа населеного пункту 848.2 га, з них :  під  житловою забудовою та присадибними  ділянками  236,6 га,  орної землі 120 га, пасовищ 4.45 га.

На території міста три штучні водойми (озеро Молодіжне площею 1.25 га,  а також дві водойми площею по 1 га кожна), протікає річка Пруднік.

 З усіх сторін місто оточене лісами. В межах міста  Ківерці знаходиться 171,7 га заліснених земель.

 

У 1993 році  в місто прийшов газ. В місті працюють промислові, транспортні, підприємства зв’язку.  ТЗОВ «Тартак» (виготовлення паркету, блоків, пружинних матраців, дерев’яних ліжок, дубових заготовок), ТЗОВ «Волиньагропродукт» (виготовлення хлібобулочних, здобних, сухарних виробів), ДП «Ківерцівське лісове господарство», міжгосподарське спеціалізоване лісогосподарське підприємство, ЗАТ «Електро», ВАТ «Ківерцівське РТП»;  державні  установи: 5 середніх шкіл (в т.ч. районна гімназія, експериментальна Всеукраїнського рівня школа-комплекс),  друкарня,  4 позашкільні установи ( центр дитячої та юнацької творчості, районний центр еколого–натуралістичної творчості, станція юних туристів,  дитячо–юнацька спортивна школа , дитячий будинок «Сонечко», дитячий будинок сімейного типу Черепів, будинок культури, центральна районна лікарня, банки, редакція газети «Вільним шляхом».

В інфраструктурі міста значну роль відіграють численні заклади торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення. До послуг ківерчан міський стадіон, парк, ігровий майданчик зі штучним покриттям.

  

Історія і сучасність

 

Ківерці - місто відносно молоде, йому трохи більше 130 років. Хоча перші поселення в цій місцевості виникли значно раніше, про що свідчить скарб римських монет ІІ-ІІІ ст. н.р., знайдений тут 1700р.

Виникненню Ківерців сприяло бурхливе будівництво залізниць, розгорнуте царською Росією  після скасування кріпацтва. В 1870-1873 рр., під час прокладання залізниці між Житомиром, Ковелем і Брестом, за 7 км від села Ківерці (з 1964 р. – с. Прилуцьке), було споруджено станцію, яка дістала назву цього села.  Отже роком заснування  Ківерець, можна вважати 1873 рік. 1890 року військове відомство проклало від станції Ківерці до Луцька залізницю, потім – від Луцька до Радехова і Львова, до тогочасного державного кордону з Австро-Угорщиною. Так Ківерці стали важливим залізничним вузлом. Наприкінці ХІХ ст. тут відкрили однокласне залізничне училище, спорудили шпалопросочувальний завод, невеличку ремонтну майстерню (з 1901 р - депо), згодом лісопильний завод (тартак). З’являються різні кустарно–ремісничі майстерні, лісництво, земська пошта. Поступово залізнична станція перетворювалася в населений пункт, де 1910 р. налічувалося 26 дворів і 206 чоловік. У 1915 р. в поселені вже було 47 будинків, з них  відомчих було 3, залізничних - 18, приватних - 26.

 

У 1905 році під керівництвом Ковельського страйкового комітету  застрайкували залізничники. Вони припинили роботу і розповсюджували листівки революційного характеру. Після поразки  революції значна частина  робітників за це була звільнена з роботи.

З початком Першої світової війни Ківерці опинилися в прифронтовій зоні, де дислокувалися частини 8-ої російської армії Південно-Західного фронту під командуванням генерала                       О.О. Брусилова.

З перемогою Лютневої революції в Ківерцях господарювали органи Тимчасового уряду,  який інтенсивно готував літній наступ на контрреволюцію, був сформований 615 – й  Ківерцівський полк.

Залізничники міста не стояли осторонь і від жовтневих подій. У березні 1918 р. вони рішуче виступили також проти австро-угорських загарбників. У травні 1919 р. Ківерці захопили білополяки. У липні 1920 р. місто визволила Червона армія. Але згідно   з Ризьким договором 1921 р. населений пункт увійшов до складу Польщі.  Тоді в Ківерцях нараховувалось 49 дворів, 552 жителя. Була невеличка аптека,  фельдшерсько-акушерський пункт, пошта, телеграф, церква, костьол. Було ліквідовано безробіття, встановлений 8-ми годинний робочий день, надане пенсійне забезпечення інвалідам і по старості. Велась всенародна боротьба за ліквідацію неписьменності. Була відкрита прогресивна середня школа, створена бібліотека, відкриті робітничі клуби, організовано радіомовлення, почала виходити на рідній мові газета. Для робітників-заліничників побудували гуртожиток. Для надання допомоги селянам Ківерцівського району  у с. Вікентіївка стала працювати перша в районі машино-тракторна  станція (МТС).

 

У вересні 1939 року  у Ківерці увійшли загони Червоної армії. В місті почала утверджуватися Радянська влада. Оживали промислові підприємства, розширився випуск продукції лісопильного заводу. У місті було організовано державну торгівлю, споживчу кооперацію, службу побуту,  охорони здоров’я; в закладах освіти запровадили навчання дітей українською мовою.

 

Але мирне життя перервала Велика Вітчизняна війна, вже 2 липня 1941 р. Ківерці захопили німецькі війська, які встановили тут жорстокий окупаційний режим, але ківерчани, в силу своїх можливостей, розгорнули непримиренну боротьбу, чимало їх влилося в партизанські загони М.А. Прокопюка, О.Ф. Філюка, В.В. Ступініна, підтримували тісні зв’язки з медведєвцями і підпільниками міста Луцька.

Важким, довгим і виснажливим був шлях до Великої Перемоги. 1 лютого 1944 р. Ківерці були визволені від німецьких загарбників.

 

Попри величезні втрати, неймовірні труднощі повоєнного періоду,  ківерчани дружно взялися за відбудову поруйнованого господарства. В Ківерцях почали концентруватися основні підприємства промисловості, транспорту, зв’язку будівництва, побуту, торгівлі.  

У 1945 році на місці старого тартака виникло таке велике підприємство як Ківерцівський ДОК - гордість Ківерчан.  Він став своєрідним флагманом промисловості району. Паркетчиків ДОКу знають  далеко за межами області і країни.

25 червня 1951 р. селище Ківерці було віднесено до категорії міст. На цей час тут працювало 17 великих і малих підприємств, зокрема підприємства по обслуговуванню залізничного транспорту, деревообробні, ремонтно-механічний завод, лісмаш, лісгосп, понад 40 державних і громадських установ, 2 середніх школи, райлікарня, будинок культури, 2 клуби, дитячий будинок для сиріт.

 Населення в той час складало 13 тисяч чоловік.

У 1953 р. був утворений виробничо-показовий механізований лісгосп, який згодом став потужним підприємством з відтворення лісів. У 1956 р. для потреб залізничного транспорту було споруджено механічний завод по виготовленню контейнерів, де працювало 115 робітників, а в 1967 р. - 625 робітників.

У 60-х роках ремонтно-механічна майстерня перетворилася у ремонтний завод «Лісмаш», який згодом переріс у потужне підприємство ВАТ «Ківерціспецлісмаш».

У 1962 р. збудовано кінотеатр «Супутник» на 450 місць, зараз тут торговий центр.

1 серпня 1963 р. відкрито медичне училище в приміщенні культосвітнього училища, якому в 2006 році  було надано статус медичного коледжу.

 

У 1964 році м. Ківерці одержало електричний струм Добротворської ГЕС, цю роботу виконало Волинське управління Головелектробуду, яке було організоване ще в 1947 році в м. Ківерці.

 

25 травня 1967 р.  Указом Президії Верховної  ради СРСР за досягнення у розвитку лісового господарства Ківерцівський лісгоспзаг перший серед лісових господарств країни нагороджено орденом Леніна.

 

Ківерці мають вигідне географічне розташування, що сприяє прямому з’єднанню транспортних магістралей з усіма транскордонними переходами, залізнична станція Ківерці працює з усіма видами пасажирських і вантажних перевезень. Через неї щодоби проходить майже 40 поїздів міжміського та міжнародного сполучення.

11 січня 2001 р. вперше здійснив маршрут електропоїзд з Ківерець до Рівного.

2002 року у м. Ківерці відкрито районну гімназію на базі загальноосвітньої школи № 2.

У 2004 р. відбулося відкриття Ківерцівської експериментальної Всеукраїнського рівня школи-комплексу І-ІІІ ступеня.

У 2005 році в місті встановлено пам’ятник Т.Г. Шевченку.

У 2009 році у міському парку встановлено пам’ятник загиблим від політичних репресій та голодомору.

 

 

ТУРИСТИЧНІ       ПРОПОЗИЦІЇ

 

 Цікавим туристичним об’єктом є озеро Молодіжне, розташоване на північно – східній околиці міста  на  відстані 2 км від центру міста. На сході озеро межує з невеликою штучною водоймою, а на півночі - проходить   траса  Луцьк – Маневичі.  Загальна площа  озера – 1.25 га, середня ширина 100 м, довжина 125 м, максимальна глибин 3 м, середня глибина 1.5 м.  Озеро має чіткі овальні обриси, відносно рівну берегову лінію, без складних звивин і згинів.

Центральну частину озера займає   невеликий острів, густо зарослий бузиною, горобиною, осикою, вільхою, березою, вербою. Північні береги озера низькі, слабо виражені, частково заболочені;  південні -  вищі, піщані  і височіють над рівнем води у вигляді вузького  поперечного валу.

Озеро штучного походження, займає безстічну  улоговину овальної форми. Знаходиться в зоні меліоративно – осушувальної системи «Пруднік».  Дно озера переважно  рівне із зниженням в центральній частині. За водним балансом озера територія є безстічною, воно не має втрат  за рахунок підземних або поверхневих витоків. Джерелом живлення озера є атмосферні опади і грунтові води. Рівень води в озері коливається протягом  сезонів, характеризується  весняним і осіннім підняттям. Навесні  підняття рівня води пов’язані з таненням снігів, на початку травня настає максимум, після чого рівень води знижується і його падіння  продовжується до жовтня. Починаючи з жовтня підняття води виникає під впливом осінніх дощів. В окремі  дощові роки вода може підніматись на 0,6 – 0,8 м .

 Максимальна температура поверхні води в липні 20 – 22 градуси.

 Взимку вода в озері замерзає, з середини грудня починається процес льодоутворення. Скресання криги настає в березні.

Вода в озері бурого кольору, з болотним присмаком, прозорість 0.3 – 0.5 м.  

Тваринний і рослинний світ озера різноманітний. Серед  тварин, що населяють водне середовище значне місце посідають земноводні (жаба озерна, кумка), риби (карась золотистий і срібний, верховодка, лин, краснопірка, плітка, короп), птахи (дикі качки, чирки, чорні лиски), іноді на озері можна побачити лебедів–крикунів, надзвичайно гарних і сильних птахів.

Рослинному світу озера властива ярусність – пояс прибережних рослин  це - стрілолист, сусак зонтичний, цикута отруйна,  частуха подорожникові;  рослини мілководдя – очерет,  рогіз вузьколистий, комиш озерний.

Озеро  використовується  як рекреаційна зона для  культурного відпочинку  жителів та гостей міста.

 

Міський парк  - один з  рекреаційних об’єктів міста. Парк має давню історію. Він був створений у 30 – роках  ХХ  з ініціативи залізничників на основі дубового лісу, що оточував залізничну станцію  Ківерці.  Парк став улюбленою зоною відпочинку жителів міста. У 50 – х роках  в міському парку збудували літню естраду, яка використовувалася, як кінотеатр під відкритим небом. І слугувала концертним майданчиком. З перших днів заснування  парку обладнали і танцювальний майданчик. Було збудовано стадіон з тенісним , волейбольним , баскетбольним  майданчиками.

Загальна площа парку становить 4.6 га. Спочатку на цій території  переважали насадження дуба. Але парк постійно поновлюється новими деревами і кущами, в тому числі декоративними насадженнями.

 У    міському парку створено Меморіал Слави,  встановлено пам’ятні знаки загиблим воїнам-афганцям та жертвам голодомору.

Сьогодні міський парк – улюблене місце відпочинку  ківерчан та гостей міста. Особливо людно  в міському парку під час урочистостей та народних гулянь з нагоди Дня Перемоги, Міжнародного Дня захисту дітей,  Дня молоді, Дня Незалежності, Дня міста  і т. д..

 

 

                              ЦІКАВІ ПОДІЇ  ТА УРОЧИСТОСТІ,

                              ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ В  МІСТІ  

 

24 серпня -  День Незалежності

 Державне свято, яке широко відзначається в нашому місті, розпочинається урочистою ходою представників влади та громадськості міста, проводиться   урочистий мітинг та покладання квітів біля пам’ятника Т. Г. Шевченка,  в міському парку  проходять  концерти, виставки, конкурси, розваги для дітей, спортивні змагання, народні гуляння. Районний центр еколого–натуралістичної творчості проводить виставку квіткових композицій.

 

 

 

23 серпня - День Державного прапора

 В цей день  урочисто піднімається  Державний Прапор України,   проводиться урочистий мітинг представників влади та громадськості міста,  до пам’ятника Т. Г. Шевченка покладають квіти.

 

День міста Ківерці

 Одне з найулюбленіших та шанованих свят жителів та гостей нашого міста, започатковане міською радою 9 вересня 2001 року (рік 130-річчя заснування міста та 50-річчя надання йому статусу міста). Щорічно відбувається неповторне  яскраве і барвисте дійство, в рамках якого проходять різноманітні заходи: концерти колективів,  веселі конкурси, ігри, розваги для дітей та дорослих,  спортивні змагання,  виставки квіткових композицій, шоу–програми, святковий феєрверк і т. д.

 

Влада міста велику увагу приділяє питанням благоустрою: постійно  проводяться  санітарні дні,  а навесні - День Довкілля, ківерчани прибирають свої обійстя,  вулиці, міський парк, береги водойм, рекреаційні зони навколо міста, насаджують дерева та кущі, створюють нові квітники.                 Ініціатором проведення  акції   є центр еколого-натуралістичної творчості.

Справжньою окрасою міста став центр еколого–натуралістичної творчості.  У його дендропарку  зростають різноманітні види декоративних дерев та кущів:  катальпа, дейція,  ялівець козацький,  самшит, різні види туї, спіреї, форзиція, бирючина, барбарис, мигдаль декоративний,  магонія падолиста,  обліпиха, крушина ламка, бузок, модрина, ялина. Створена альпійська гірка, мальовничий куточок у стилі «кантрі», милує око квіткове різнобарв’я.  Обладнано живий куточок, в якому затишно почувають себе хвилясті папуги, болотяні черепахи, декоративні кролики, морські свинки, сірійські хом’яки.

 

День молоді

 Традиційно відзначається в місті останньої неділі травня. Улюблене свято  всіх жителів міста. В міському парку проходять масові гуляння, парад випускників шкіл під супровід духового оркестру, концерти, спортивні змагання, веселі конкурси, розваги та ігри для дітей і дорослих, виставки. На стадіоні –  спортивний фестиваль, футбольні матчі, змагання, естафети. А ввечері - молодіжна дискотека.

 

 

1 червня  -  Міжнародний день захисту дітей

Улюблене свято дітвори.  Розпочинається  урочистою ходою під супровід духового оркестру яскравої костюмованої колони дітей, учнів міських шкіл, вихованців дошкільних та позашкільних установ центральними вулицями міста   та покладанням квітів до пам’ятника Т. Г. Шевченку, воїнам–визволителям до Меморіалу Слави  у міському парку.  Кожного року свято неповторне,  проводяться різноманітні заходи: концерти дитячих колективів, виставки, цікаві веселі конкурси з іграми,  розвагами для дітей, на стадіоні  проходить спортивний фестиваль. У минулому році свято доповнилось     міським оглядом  екологічних колективів шкіл  «Щасливе дитинство у чистому місті»,  відзначенням одарованих школярів    одноразовими стипендіями  районної державної адміністрації.

 

День    Перемоги

Визначний день для кожного жителя міста, свято народної мужності і звитяги, свято пам’яті тим, хто у жорстоких боях відстояв нашу свободу та здобув Велику Перемогу.

  Свято розпочинається урочистою ходою жителів міста центральною вулицею до міського парку  на Меморіал Слави, де проходить урочистий мітинг з нагоди Дня Перемоги та покладання квітів полеглим воїнам, організуються зустрічі з ветеранами  війни. Проходять молебни, за упокій загиблих.

У районному Будинку культури відбуваються урочистості, святковий концерт.  

 

День памяті  жертв Голодомору

Скорботний День пам’яті жертв Голодомору  вшановується   ківерчанами    щорічно в  листопаді. В міському парку проходить скорботний мітинг, запалюються свічки пам’яті, покладаються вінки і квіти.  Вихованці районного центру еколого–натуралістичної творчості спільно з міським головою В.В. Жгутовим висадили калинову Алею Пам’яті.

28 листопада 2009 року в міському парку встановлено пам’ятник загиблим  від політичних репресій та голодомору.

олдохєзощ

 

 

 

«Проводи зими, зустріч весни»

 Масові гуляння у міському парку проходять  під час веселого свята «Проводів зими, зустрічі весни»: веселі забави,  ігри, конкурси, змагання для дітей та дорослих, цікаві виступи аматорів сцени,  катання на конях,  смачні млинці на морозі.

 

Осередком культурного життя міста є районний Будинок культури, в якому постійно проходять  святкові заходи з нагоди визначних дат  - Дня Конституції, Дня захисника Вітчизни, Дня Матері,  Міжнародного жіночого дня, Дня захисту дітей, огляди художніх колективів,  відбуваються цікаві концерти, зустрічі.  Під час Різдвяних свят  тут звучать різдвяні  колядки, щедрівки.  А навесні зал наповнюється дитячими голосами – проходять огляди художньої самодіяльності шкіл району.

 

Туристичні шляхи і цікаві місця поблизу міста.

 

Поблизу міста Ківерці, в західній його частині розміщене заповідне урочище «Ківерцівське» на площі 75.3 га. Знаходиться воно біля траси «Ківерці – Рожище» і межує з комунальним підприємством «Ківерціліс», ветеринарною лікарнею, житловим масивом та державним підприємством «Укрінтеравтосервіс». До складу заповідного урочища входять: лісові насадження Ківерцівського лісництва державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство», кв. 99, кв. 121,  виділ 5, 13, кв. 122, виділ 1-5 кв. 123, виділ 1, 2 , 4, утворене рішенням облради №12/4 від 4. 11. 97 р. Лісова площа віднесена до лісопаркової частини лісів зеленої зони. Тут зростають цінні високобонітентні сосново-дубові насадження віком 120-170 років. Діаметри окремих дерев сягають до 80 см. Підріст  і підлісок представлені  цінними видами  деревно-чагарникової рослинності, такими як: бересклет бородавчатий, аґрус лісовий, алича, глід колючий, терен, ліщина, горобина, яблуні, черешні, граб, що створює хороші місця для гніздування та кормову базу для лісових птахів. Тут зустрічаються білки, куниці, в дуплах старих дерев поселяються кажани, дятли та сови. Трав’яниста рослинність дуже різноманітна представлена цінними рослинами, серед яких трапляються біогалявини суниці лісової, чорниці, малини, ожини. В західній частині урочища знаходиться водойма площею близько 1 га., яка потребує охорони і збереження.

Неподалік протікає меліоративна канава Прудниківської осушувальної системи, заплави якої представлені луговою та водно- болотною рослинністю. Віднедавна ці місця облюбували бобри.

Неоціненне рекреаційне значення урочища «Ківерцівське», воно є унікальним для відпочинку жителів міста та району. Заслуговує на охорону і збереження.