Звернення міського голови з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору
У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим Він розпочався наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. До вбивства людей голодом у мільйонних масштабах безпосередньо призвела спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у українських селян представниками тоталітарної радянської влади
За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей. Голодомор великою мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини..
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Пом’янемо усіх: наших дідів і прадідів, відомих нам членів наших родин, бо в Україні майже немає родини, яка би не постраждала від Голодомору, і невідомих нам наших невинно убієнних братів і сестер, що упокоїлись в українській землі.
Бажаю, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.
З повагою
міський голова В.Жгутов
