Ківерцівська громада

Волинська область, Ківерцівський район

Сьогодні, 4 березня 2020 року відзначає свій 80 - річний ювілей ківерчанка Антоніна Максимівна ДЖАМ

Дата: 04.03.2020 11:38
Кількість переглядів: 366

 

Наше життя унікальне, воно одне і неповторне. Кожна людина шукає свій шлях, як його прожити.

Хтось живе за інерцією "нехай все йде так, як йде", радіє удачам  і засмучується, коли вони оминають його, кажучи, що це доля така. А хтось шукає правильний для себе шлях - свій власний шлях.

Ось уже 80 років іде по своєму, обраному нею, шляху ківерчанка Антоніна Максимівна Джам і ніколи вона не пошкодувала, що обрала саме його. ЇЇ життєвий шлях можна назвати шляхом наполегливої праці.

З раннього дитинства Тоні потрібно було працювати. Вона допомагала батькам по господарству, адже народилася у селі Звози у сім’ї колгоспників, в якій підростали ще двоє молодших братів.

Після закінчення школи у 14 літньому віці разом зі своїми однолітками поїхала у село Каїри Горностаєвського району Херсонської області, де у місцевому колгоспі на елеваторі вони пересушували зерно. Працювала там  3 місяці.

Повернувшись додому, 4 роки у селі Муравище на торфопідприємстві складала торф. Пізніше на Ківерцівському заводі продовольчих товарів мала відповідальну посаду – заступник майстра на хлібопекарні. А коли вийшла заміж  і переїхала у Ківерці, всі жіночі сімейні клопоти лягли на її плечі. Разом з чоловіком народили і виховали двох дітей – доньку Ольгу і сина Юрія.

У 23 річному віці, маючи на руках 1,5 річну доньку і 3 місячного сина вийшла на роботу у Ківерцівське лісництво, де лісником працював її чоловік Джам Іван Сергійович.

Приросла душею до лісництва, яку тільки роботу їй тут не довіряли: і техпрацівник, і квітникарка, відповідальна за клумби, і робітник на сушінні шишок і переробці насіння, і технік гренажного пункту з вирощування шовкопрядів, єдиного на той час в Україні.

Кожну доручену їй справу вона виконувала «на відмінно» - квітники біля будівлі лісництва в період її роботи були найкращими у місті, план по переробці насіння і сушінню шишок завжди перевиконувався. У 2010 році за вирощування щовкопрядів Антоніна Максимівна була нагороджена Подякою науково-дослідного інституту НУ біоресурсів і природокористування України за плідну, творчу, сумлінну та багаторічну роботу в гренажно-вигодівельному пункті ДП «Ківерцівське лісове господарство» на ниві збереження, розмноження і покращення моновольтинної породи дубового шовкопряда «Поліський тасар».

У цей період життя наша героїня разом з чоловіком дбайливо ростили своїх діток. Іван Сергійович і Антоніна Максимівна були активними членами батьківського комітету, знали всі шкільні потреби і проблеми, допомагали їх вирішувати, за що неодноразово отримували грамоти та подяки Ківерцівської ЗОШ № 4, де навчалися їхні дочка і син.

Любов до природи, до лісу, до праці плекали у сім’ї Джамів і прищеплювали її дітям. Навчаючись у міській четвертій школі, діти були активістами шкільного лісництва, а син Юрій здобув вищу освіту у Львівському лісотехнічному інституті і нині працює за фахом.

Можна з впевненістю сказати, що Антоніна Максимівна знайшла своє місце у житті, своє покликання, свою справу, а це означає, що вона відчувала завжди себе реалізованою, потрібною людям  і, як підсумок, щасливою. Складовими її щастя були і є здоров'я, сім'я  і, звичайно, успіхи в роботі -  у справі, яка приносить задоволення.

62 роки трудового стажу, з них 54 роки вона кохається у квітах. Із захоплення квітникарство стало справою всього її життя.

«54 роки маю з квітами справу. Як прийшла у лісництво, потрібно було облагороджувати клумби, і все пішло своїм шляхом, а квіти стали сенсом у моєму житті», - ділиться думкою ювілярка.

Вирощування квітів не тільки захоплююче і корисне заняття, а й гарний привід для цікавого спілкування. Квіти допомагають їй відволіктися від негативу і налаштовують на позитив, створюють яскравий емоційний стан.

«З людьми намагаюся бути завжди доброю, немає жодної  людини, з якою я була б посварена або мала погані стосунки. Дуже добрим був мій батько, напевно, бажання створювати комфорт навколо себе – це від нього, і, звичайно, від квітів, у яких кохаюся, адже вони як магніт притягують один до одного незнайомих людей, котрі починають спілкуватися на квіткові теми і потім дружать, стають близькими», - ділиться думкою Антоніна Максимівна.

Сальвії, агератум, целозія, тюльпани, гвоздики, айстри, чорнобривці різних сортів – ось неповний перелік квітів, які вирощує наша іменинниця. Починаючи з ранньої весни і до пізньої осені, вони заворожують своєю красою ківерчан і гостей міста на клумбах у міському парку, на Меморіалі Слави, у сквері Героїв Небесної Сотні, навколо Свято-Покровського собору, біля різних установ та закладів. Багато узбіч міських вулиць милують око до сивих морозів чорнобривцями.

Це і її захоплення, і її робота, адже до цього часу Антоніна Максимівна на трудовому посту – вже 10 років працює у Ківерцівському виробничому управлінні комунального господарства, і там без неї, як без рук. Вона і сама працює, і молодь навчає та наставляє, передаючи свій безцінний досвід. У 2014 році за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм Антоніна Максимівна отримала Подяку Кабінету Міністрів України.

За хорошими  вчинками стоїть глибока духовність нашої героїні. У 2019 році вона була нагороджена медаллю «За жертовність» Волинської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

"У кожній людині сонце. Тільки дайте йому світити" – сказав Сократ. Тож нехай сонце Антоніни Максимівни Джам ще світить довго-довго, а результат її праці радує нас все новими і новими барвами.

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь