Дню пам'яті та примирення, 75-й річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 -1945 років присвячується...
ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ
Серед героїв Другої світової війни, яких шанують і пам’ятають у Білорусі, є один волинянин, наш земляк із Словатич, вічно двадцятирічний Василь Павлович Киричук, Герой Радянського Союзу.
Народився Василь Киричук 16 січня 1924 року в сім’ї потомственних хліборобів Павла Ничипоровича та Олександри Сидорівни, які важко працювали на бідній, пісній землі, ледве зводили кінці з кінцями. У ті гіркі часи за Польщі хлопець наймитував. Закінчив чотири класи польської школи. За науку потрібно було платити гроші, а їх не було. Вже в радянські часи продовжив навчання на вечірніх курсах, мріяв стати вчителем.
Ріс цей чорнявий симпатяга кмітливим, дотепним, допитливим. А ще якимсь аж надто запальним, сміливим, відважним. З окупацією гітлерівцями Словатич Василь пішов у ліс, бо його ім’я було у списках на відправлення в Німеччину. Поліцаї шукали його скрізь, але не знайшли. Коли в лютому 1944-го в село увійшли радянські війська, Василь і брат Костянтин пішли на фронт. Проводжаючи синів, батько на прощання сказав: “Будьте мужніми, сини мої. Повертайтеся з перемогою!”.
Василь воював в піхотній роті 938-го стрілецького полку 306-ої стрілецької дивізії 43-ої армії 1 Прибалтійського фронту.
21 червня 1944 року батьки отримали з фронту листа зі штампом польової пошти № 11200 Е. Його зміст зберіг брат. Василь писав: “Дорогі мої рідні, не хвилюйтесь за мене. Я йду у бій за Вітчизну. Напишіть мені, чи пише брат Костя листи з фронту, чи живий він. А де я зараз, дорогі мої батько і мама, і сестра, і невістка Анна, всі наші рідні, вам цього знати не треба, це військова таємниця. До побачення, дорогі рідні. Не сумуйте. Люту німецьку зграю гонимо на захід”.
25 червня 1944 року, в ході Білоруської наступальної операції, під час форсування Західної Двіни він в складі штурмової групи під командуванням капітана Антимірова під сильним рушнично-кулеметним вогнем одним з перших подолав на саморобному плоту ріку в районі населеного пункту Шарипіно Бешенковичівського району Вітебської області, вступив у бій з ворогом і зі своїм підрозділом забезпечив утримання плацдарму.
Сили були нерівні. Ворог кинув на групу сміливців танки. 26 червня Василь був тяжко поранений. В медсанбаті мріяв про швидке повернення у стрій. Просив побратимів написати батькам у Словатичі.
13 липня 1944 року героя не стало…
За зразкове виконання бойових завдань командування і виявлені при цьому відвагу і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР 22 липня 1944 року Василю Киричуку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Похований у братській могилі в м. Постави Вітебської області. Одна з вулиць цього міста носить ім’я Киричука.
У місті Ківерці, в Словатичах є вулиці Василя Киричука. У Суську 1980 року постав пам’ятник Герою.
