Відлуння Другої світової
Так побудований світ, що люди у дні прийдешньому живуть, народжують дітей, сіють хліб, будують житло… Зрештою, просто ходять по землі, не знаючи достеменно, які таємниці минулого там сховані, якщо пам’яті від роду до роду не збережено, а людські цінності - зневажено. Так і ківерчанин Андрій Садовий був вражений тим, що на його подвір’ї, на глибині у кілька метрів, віднайшли вічний спочинок солдати Другої світової. Хто вони? Звідкіля? І скільки ще таких безневинних і безіменних душ, неоплаканих родиною та невідспіваних за християнським звичаєм, сховано у нашій українській землі?
На ці питання пробують знайти відповіді і власник обійстя, котрий будуючи водогін ненароком розворушив пам’ять про минуле, очевидців якого вже майже не залишилося на цім світі; і міська влада, і пошуковці із загону «Відродження» ГО «Історично-пошукового об’єднання «Невідомий солдат», очолюваного полковником Вадимом Дорофеєнком, і місцеві краєзнавці. Єдине, що нині вдалося встановити, то це, очевидно, рештки поранених бійців Червоної Армії з військового шпиталю, який знаходився у Ківерцях у період війни.
- Пошукові роботи, на жаль, були дещо призупинені на час дії жорсткого карантину, зауважує Ківерцівський міський голова Володимир Жгутов. - Проте нині відновлені. Коли буде завершено весь спектр робіт, включаючи максимально можливу ідентифікацію тіл, тоді рештки бійців поховають у братській могилі на Меморіалі слави. Пам’ять про людину має жити вічно.
Додаткова інформація: https://suspilne.media/55491-volinanin-znajsov-ludski-restki-casiv-ii-svitovoi-vijni-kopav-transeu-sob-pidvesti-vodu/
