77-та річниця звільнення Волині від німецьких загарбників
21 липня ми відзначаємо 77-ту річницю звільнення Волині від німецьких загарбників. Ківерцівщина, як й інші волинські території, зазнала чималих втрат, руйнувань та збитків від подвійного проходження фронту та бойових дій. Але найбільших трагедії та лиха зазнало мирне населення регіону. Впроваджені форма і методи господарювання окупаційної влади стали катастрофою для більшості жителів і моральним тригером для майбутніх поколінь.
Першими, хто зазнав антилюдських дій з боку окупантів- були єврейська та ромська громади. Так, були знищені єврейські жителі сіл Селище (тепер с. Журавичі), с. Софіївка – Трохимбрід (теп. с. Домашів), Тростянець. На інших місцевих жителів було перекладено непосильні податки і збори, відбувалось насильницьке викачування людських ресурсів з регіону. Ківерчани розділили долю й інших українських остарбайтерів, чимало з них не повернулося додому. Одні – відмовились, втративши вдома рідних, інші - такі, як Пушкар Йосип Артемович з с. Домашів, загинули від нелюдських умов перебування на чужині.
Звичайно, ківерчани намагались опиратись окупаційному режиму. Одні – вступили в ОУН та до лав УПА, інші - приєднались до радянського підпільного руху Опору та до різних партизанських з’єднань партизан, ще інші (поляки) - підтримували сформовані місцеві польські воєнізовані формування. Через поставлену мету, плани, політику, прагнення і способи досягнення власної цілі кожною з цих військових сил виникали численні протистояння, бої та міжетнічні конфлікти. Вони стали нищівними для населення краю. Були спалені частково або повністю ківерцівські села, хутори, колонії: Домашів, Юзефін, Затишшя, Липки, Віцентівка, Суськ, Яромель тощо. У цій ворожнечі місцеві жителі не лише втрачали своє майно, а й рідних та близьких, загинули цілі родини…
Сьогодні ми повинні з розумінням, відповідальністю та з пошаною ставитись до тих, кому вдалося цінною неймовірних зусиль вижити у цьому лихолітті. Мільйони людей полягли на полі бою, багатьох війна зробила каліками, багатьох сиротами, вдовими… Ніхто вже не підрахує скільком війна понівечила життя, але навчила цінувати єдине – мир і дім. І зараз як ніколи ми знову це відчуваємо і надіємось, незабаром усі наші захисники-визволителі повернуться додому і на нашій Богом даній землі буде спокій, мир і злагода. Слава Україні!
У Ківерцівському краєзнавчому музеї розгорнуто експозицію про повне вигнання нацистських окупантів з території Волині влітку 1944 року в ході Рівненсько-Луцької, Львівсько-Сандомирської, Білоруської наступальних операцій. Документи Волинського державного архіву Волинської області свідчать, що ряд населених пунктів недавніх ще Любомльського та Шацького районів було звільнено 22 липня.
Під час боїв за Волинь загинуло 25 тис. воїнів Червоної армії. Ворог втратив 20 тис. убитими і пораненими, 1830 полоненими.
