У Ківерцівському краєзнавчому музеї навчають дітей цікавим і давнім технікам бісероплетіння
Упродовж травня-червня у Ківерцівському краєзнавчому музеї відбулися майстер-класи з плетіння бісером. Запрошена майстриня, Олена Коренга – працівниця Луцького національного технічного університету, відома багатьом користувачам соцмереж своїми неймовірно красивими виробами. Пані Олена відразу відгукнулася на запрошення провести з місцевими дітками Ківерцівської громади серію майстер-класів і спробувати себе у ролі вчителя.
Перший майстер-клас відбувся 19 травня і майстриня ознайомила усіх присутніх з найдревнішою технікою бісероплетіння – ручним ткацтвом. Її виникнення відноситься до періоду, коли ще не було винайдено верстат. Свою назву техніка отримала за подібність тканим гобеленам. Ручне ткацтво дозволяє створювати плоске і щільне бісерне полотно, бісеріни при цьому розташовані строго одна над іншою без зміщення, в результаті чого можливо створювати складні малюнки, подібні до тих, які вишивають хрестиком.
Вироби, виготовленні ручним ткацтвом дуже міцні та щільні. На майстер-класі дітки виготовляли брилки-амулети у вигляді блакитно-жовтого українського прапору. Символічно співпало, що брилки складалися з 12 рядків. Адже, з давніх давен, амулети з бісеру вважалися міцним магічним захисником та джерелом енергії. Вони, володіють властивістю «відганяти» лихе око і заздрість. Відомі випадки, що за допомогою виробів з бісеру можна зняти головний біль і справитися зі стресом. Оскільки бісерні вироби, особливо прикраси, легко вбирають негативну енергію, то їх часто носять як обереги.
До речі саме такий виріб з бісеру, «чокер», носила і Леся Українка. Тоді він мав назву силянка. Пані Олена принесла зі собою для демонстрації декілька власних виробів, виготовлених у різних техніках. Серед них брошки-застібка, сережки, намисто, браслети, джгути та кризи.
Таке заняття дуже припало до душі малим відвідувачам і вже 16 червня в музею відбувся повторний майстер клас з виготовлення сережок з бісеру. Слід зауважити, що бісероплетіння розвиває дрібну моторику і відчуття колористики, а також вимагає від діток концентрації уваги та зосередженості. Проте терпеливість, майстерність та невтомність Олени Коренги, її вчасна допомога початківцям вже навіть наприкінці заняття увінчалась успіхом для деяких учасників майстер-класу – сплетеним власноруч виробом, а інші – змогли завершити свій виріб вже вдома.
Слід відмітити, що завдяки підтримці і співпраці з партнером музею у проєкті «Мережа пам’яті» - Фондом убитих євреїв Європи (м. Берлін) ми маємо можливість компенсувати усі витрати на матеріали, використанні у майстер-класах. Також ми вдячні Олені Корензі та усім майстрам, які погодились на волонтерських засадах працювати з місцевими дітками громади, а також з дітками яким довелося покинути свої домівки і оселитися в Ківерцях через війну. Тому чекаємо подалі тісної співпраці та партнерства. Слава Україні!
