Про сучасні й поширені види шахрайств та правила, яким потрібно слідувати, щоб уберегти себе від таких кримінальних правопорушень
З початку поточного року на території юрисдикції Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури зареєстровано 145 кримінальних проваджень про шахрайські дії стосовно мешканців регіону.
Так, чим складніша ситуація в країні, тим більше людей, які хочуть нажитися на проблемах та бідах пересічних українців.
Для цього шахраї використовують найрізноманітніші методи та способи: від простого прохання повернути помилково перекинуті гроші на мобільний, і до хитрих схем з фейковимим сайтами та розіграшами цінних подарунків.
Однак, як би там не було, в основі будь-якого обману лежать кілька стандартних схем. Ківерцівський відділу Луцької окружної прокуратури попереджає про найпоширеніші серед них, а заодно дасть поради, як вберегти свої гроші та нерви й не потрапити на гачок. Не пошкодуйте свого часу для ознайомлення із найпоширенішими схемами шахрайств, бо наступного разу перед витонченнями аферистів ви збережете не тільки свої гроші, а ще й душевний спокій.
Соціальна інженерія — найпоширеніший метод викрадення даних
Соціальна інженерія — збір секретних даних за допомогою психологічного впливу. Наприклад, вам можуть зателефонувати й повідомити про блокування банківського рахунку. А щоб його розблокувати, попросять вказати дату видачі та термін дії картки, CVV-код. Інші відомості, які виманюють шахраї: паролі, пін-коди. Лише за один рік у чорний список телефонів потрапило понад 1200 номерів.
Найпоширенішим різновидом соціальної інженерії є фішинг — виловлювання інформації психологічно та технічними методиками.
Фішинг: хто і як маніпулює вашим вибором
Фішинг — це тип шахрайства в інтернеті, метою якого є отримання конфіденційної інформації: паролів, логінів до платіжних систем, карткових даних.
Що таке фішинг у класичному розумінні? Це надсилання листів на електронну адресу наче від імені банку, техпідтримки сервісу або адміністрації з вимогою надати облікову інформацію, перейшовши на вказану сторінку. Така сторінка дуже схожа на справжню, (як у вашого банку або сайту, на якому ви здійснюєте онлайн-оплату), але не є такою насправді. Введені на ній логін і пароль автоматично потрапляють до рук зловмисників.
Як бачимо, фішингова атака — це ще й технічні методи шахрайства. Але завжди все починається з психологічної маніпуляції.
Викрадення фінансового номера телефона
Ще один доволі розповсюджений метод обману в Україні — перевипуск вашої SIM-картки. Майбутній жертві телефонують кілька разів і навіть поповнюють рахунок, потім звертаються до мобільного оператора з вимогою відновити начебто вкрадену сім-картку.
Для цього, як відомо, треба назвати номери, з яких телефонували на SIM-картку найчастіше, і суму, на яку поповнювали рахунок. Оператор ідентифікує зловмисника як власника номера телефона, і шахрай отримує доступ до сім-картки. А отже, можливо, й до інтернет- чи мобільного банкінгу, вашої платіжної картки.
Онлайн-оголошення
Інтернет шахрайство з кожним роком набирає все більших обертів. Не виключенням стала й популярна платформа онлайн-оголошень OLX.
Вся Україна продає і купує різні товари на цій площадці. Але є і «новачки», які вперше виставляють своє оголошення з надією на успішний продаж. Яке ж здивування і радість їх очікує, коли на Viber чи не одразу приходять повідомлення від «покупців».
У листопаді поточного року розкрито ряд кримінальних правопорушень – шахрайських дій здійснених із довірливими продавцями платформи онлайн-оголошень OLX, вчинених на території юрисдикції Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури,
Так, зловмисники, ніби під приводом купівлі різноманітних товарів, оголошення про продаж яких були розміщенні довірливими продавцями на платформі онлайн-оголошень OLX, вводячи в оману даних продавців, для подальшого отримання майна шляхом обману, повідомляли продавців, що ніби мають намір придбати дані товари та просили відправити товар накладеними платежем поштовим зв’язком, переконуючи продавців зазначити відправником іншу особу, вигаданого командира військової частини і вказати його мобільний номер, як відправника, а отримувачем також вигадану особу, на що довірливі продавці погоджувались. Таким чином шахраї отримували повний доступ до поштового відправлення, оскільки їхні телефони були вказані як отримувачів так і відправників. В подальшому шахраї здійснюють переадресацію даних відправлень на інше відділення поштового зв’язку вже без зазначення необхідності оплатити вартість товару, щоб мати можливість безоплатно отримати даний товар.
Дані зловмисники-шахраї виявлені та їхні шахрайські схеми припинені, трьом злочинцям повідомлено про підозри у вчиненні шахрайств, та двом із них обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
14 порад, як захистити себе від шахраїв
У всьому, що стосується карткових даних, пін-кодів і паролів, бути трохи параноїком — навіть добре. Надаємо кілька важливих порад, як не потрапити на вудочку зловмисників і зберегти свої фінанси.
Ніколи й нікому (навіть працівникам банку) не називайте CVV / CVC-код та / або пін-код. Номер банківської картки — єдине, що можна казати.
Ніколи й нікому не повідомляйте SMS-коди, надіслані вашим банком.
Ніколи і нікому не давайте логін і пароль від мобільного чи інтернет-банкінгу.
Якщо вам телефонують з банку / поліції й розповідають страшну історію, кладіть слухавку одразу. І самостійно телефонуйте в установу за номером, вказаним на офіційному сайті.
Якщо у вас виникли проблеми чи сумніви при користуванні фінансовими послугами, телефонуйте на номер, вказаний на офіційній сторінці фінустанови.
Якщо вам надсилає смс-повідомлення друг / член родини з проханням терміново переказати гроші, не спішіть надавати фінансову допомогу, а зателефонуйте цій людині.
Якщо на вас тиснуть, вимагаючи вирішити щось тут і зараз, припиніть бесіду.
Якщо ви не впевнені в інтернет-магазині чи іншому сайті, на який зайшли, перевірте дату його створення за допомогою безкоштовного whois-сервісу.
Не переказуйте гроші на особистий рахунок продавця до отримання товару.
Не проводьте оплату на сайтах без сертифіката https або з небезпечним з'єднанням.
Ніколи не клікайте на підозрілі посилання й не залишайте свої дані на підозрілих ресурсах, не телефонуйте за номерами з смс.
Прив’яжіть платіжну картку й онлайн-банкінг до номера телефону, яким ви більше ніде не користуєтеся.
Зверніться до свого мобільного оператора з проханням при зміні сім-картки ідентифікувати вас лише за паспортом.
Якщо ваша сім-картка раптово перестала працювати, одразу заблокуйте банківські картки, а далі зверніть до мобільного оператора.
