СІМЕЙНІ ФОРМИ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ, ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ. ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ
Найбільшою цінністю кожної країни, кожної нації є діти – їх майбутнє. Одним із найблагородніших вчинків людини є захист і виховання дітей, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського піклування.
Позбавлення дитини сім’ї можна назвати не просто важким періодом в її житті, а долею, яка дає про себе знати вже з перших днів втрати родини. Зараз вже нікого не потрібно переконувати у тому, що виховання в умовах державних інституцій травмує дитину, різко змінює її долю, руйнує звичну систему взаємовідносин з навколишнім світом, робить неможливим реалізацію потенційних можливостей дитини.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може слугувати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
В Україні існують такі форми сімейного влаштування дітей – сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування:
ОПІКА/ ПІКЛУВАННЯ
Встановлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного Кодексу України).
Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням. Опікуни, піклувальники зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.
Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах дітей. Опікуном, піклувальником може бути повнолітня дієздатна особа. При призначенні опікуна, піклувальника враховуються особисті якості особи, її ставлення до дитини (Сімейний кодекс, стаття 244). Однією з умов оформлення опіки є бажання самої дитини щодо призначення певної особи її опікуном, піклувальником.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками щодо однієї й тієї самої дитини, надається: її родичам незалежно від місця їх проживання; особам, у сім’ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування.
Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка зловживає алкоголем, наркотичними засобами, позбавлена батьківських прав, а також інтереси якої суперечать інтересам дитини.
Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника. Дитина, яка виховується в сім’ї, має право на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить два прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.
Опіка припиняється у разі: передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам); досягнення підопічним 14 років У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
Піклування припиняється у разі: досягнення фізичною особою повноліття; реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
ПРИЙОМНА СІМ’Я ТА ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ
Прийомна сім’я – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу (далі ДБСТ) – це сім’я, яка взяла на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.
Основна мета прийомної сім’ї/ДБСТ – забезпечити сімейне виховання дітей, які за певних життєвих обставин позбавлені можливості виховуватися у своїй родині.
Прийомні батьки та батьки-вихователі в обов’язковому порядку потребують підготовки, орієнтованої на задоволення потреб та інтересів прийомних дітей, а не на розв’язання власних проблем.
Прийомні батьки/батьки-вихователі у процесі підготовки розглядають необхідність збереження контактів з рідними батьками, розглядаючи їх як додаткову гарантію соціальної підтримки вихованця у подальшому житті.
Прийомні батьки/батьки-вихователі мають змогу отримати підтримку спеціалістів: фахівця із соціальної роботи, який здійснює супровід дитини та сім’ї, психолога, працівника служби у справах дітей; педагога, лікаря. Важливою є підтримка інших прийомних батьків, яка використовується задля обміну досвідом.
Прийомні батьки/батьки-вихователі мають не лише любити і поважати дитину, але й задовольняти її потреби у вихованні і розвитку.
Прийомні діти виховуються у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Держава підтримує прийомну сім’ю/ДБСТ. Прийомна дитина/дитина-вихованець зберігає статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування і користується усіма відповідними пільгами.
Прийомні батьки та батьки-вихователі отримують від держави щомісячні кошти на утримання дитини та грошове забезпечення як винагороду за виховання.
Держава щомісячно виплачує 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину, а на дитину з інвалідністю-3,5 прожиткових мінімумів.
Прийомну сім’ю/ ДБСТ супроводжує фахівець із соціальної роботи, який допомагає долати труднощі у вихованні та розвитку дітей
Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.
Усиновлювачем може стати:
• дієздатна особа, якій виповнився двадцять один рік. За винятком, коли усиновлювач - родич дитини;
• особа, що на п'ятнадцять років і більше старша за дитину, яку хоче усиновити;
• за рішенням суду усиновити дитину можуть особи, які не перебувають у шлюбі, але живуть разом, і хтось із них є батьком чи матір’ю цієї дитини;
• один чоловік або одна жінка: якщо дитина має лише матір або лише батька, яких через усиновлення позбавили батьківських прав;
• за рішенням суду усиновити одну і ту ж дитину можуть особи, які не перебувають у шлюбі, але живуть однією сім’єю.
При усиновленні держава надає таку ж грошову допомогу, як і при народженні дитини.
Щоб усиновити дитину, треба звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання, проконсультуватися з фахівцем, стати на облік кандидатів в усиновлювачі та подати документи на усиновлення.
Патронат над дитиною - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім'ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.
Дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах - це дитина, яка потрапила в умови, які негативно впливають на її життя, здоров'я і розвиток в зв'язку з інвалідністю, важкою хворобою, безпритульністю, перебуванням в конфлікті з законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин та інших видів залежності, насильством і жорстоким поводженням в сім'ї, ухиленням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов'язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, військових дій чи збройних конфліктів тощо.
Патронатний вихователь - повнолітній, який за участю інших членів своєї сім'ї і з їх згоди надає послуги з догляду, виховання і реабілітації дитини в сім'ї.
У сім'ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які являються між собою рідними братами і сестрами, або діти, які виховувалися в одній родині.
Термін перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців. При наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя більш зазначеного терміну, орган опіки та піклування може його продовжити.
Загальний термін перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.
За договором про патронат над дитиною орган опіки та піклування влаштовує дитину, що знаходиться в складних життєвих обставинах, в сім'ю патронатного вихователя.
Договір про патронат над дитиною може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням органу опіки та піклування, судом в разі невиконання патронатним вихователем своїх обов'язків за договором.
Для влаштування дитини в сім'ю патронатного вихователя потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
На період перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя за нею зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до влаштування в сім'ю патронатного вихователя.
Дитина, влаштована в сім'ю патронатного вихователя, має право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами.
Патронатний вихователь зобов'язаний:
- створити дитині умови для проживання, навчання, фізичного та духовного розвитку;
- співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини для подолання складних життєвих обставин в межах та у спосіб, визначений органом опіки та піклування;
- забезпечити надання або доступ до послуг, передбачених договором про патронат над дитиною;
- сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені в праві спілкування з дитиною.
Оплата послуг патронатного вихователя і виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім'ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються органами соціального захисту населення.
Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку в місяць. Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім'ю патронатного вихователя дитину.
Розмір грошового забезпечення становить 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. У разі, якщо в сім'ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітній або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина і одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно НЕ більш ніж на 50 відсотків.
У разі встановлення законом іншого прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя.
Крім того, при влаштуванні дитини в сім'ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов'язку по утриманню дитини.
Тепер, коли Ви маєте уяву про форми влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, будь ласка, розкажіть про ці форми виховання дітей вашим друзям і знайомим. Якщо маєте бажання створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу чи усиновити дитину, або стати патронатними вихователями для дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, звертайтесь до КУ «Центр надання соціальних послуг Ківерцівської міської ради» (м.Ківерці, вул. Соборності, 6а, тел. 03365 21 502) або відділу «служба у справах дітей» Ківерцівської міської ради (м.Ківерці, вул. Киричука, 1).
Не будьмо байдужими! Дітям необхідно дати шанс жити повноцінним життям!!!
КУ «Центр надання соціальних послуг
Ківерцівської міської ради»
