10 БЕРЕЗНЯ — ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ
Гімн – символ української незалежності, свободи, волелюбності, незламності, віри та надії. Нині він, як Прапор і Герб, об’єднує українців у боротьбі з російським агресором. Український Славень впізнають і шанують в усьому світі. Особливо українці, куди б доля їх не закинула, почувши перші акорди Михайла Вербицького вмить згадають слова Павла Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля», бо вони закарбовані в нас на генетичному рівні.
Вперше публічно вони прозвучали 10 березня 1865 року — у день роковин смерті Тараса Шевченка — у Перемишлі. Дуже швидко ця пісня стала популярною в українській громаді і на заході, і на сході України. Окупанти різного штибу всіляко боролися з її поширенням. Проте знищити не змогли, бо ці слова та музика були написані не на папері, який спалювали кати, а в душах людей. Під час її співу ми всі єдині — велика нація, яка плекає свої традиції та культуру. А відтак жоден ворог не може зламати наше внутрішнє осердя.
З глибоким усвідомленням слів «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» нинішні воїни-захисники ідуть в бій з лютим ворогом. Державний Гімн тихо наспівують в окопі. Він гучно звучить у деокупованих містах та селах. Та гордо славитиме нашу Перемогу.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!