Ківерцівська громада прощається з полеглим воїном Леонідом Бриндзієм
Сьогодні, 23 жовтня, для Ківерцівської громади важкий і скорботний день – «на щиті» назавжди повернувся додому воїн-захисник - ківерчанин Бриндзій Леонід Вікторович.
Народився Бриндзій Леонід Вікторович 12.12.1976 року у місті Любомль Волинської області. Закінчив Любомильську ЗОШ №1. Фахову освіту за спеціальністю зварювальник здобув у Любомильському ВПУ. Жив у місті Ківерці, працював – у Луцьку. Був одружений.
Бриндзій Л.В. був призваний на військову службу по мобілізації 08 жовтня 2024 року та зарахований до списків особового складу військової частини на посаду гранатометника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Солдат Бриндзій Леонід Вікторович загинув 09.08.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області.
Скорботний кортеж «на щиті» ківерчани зустріли на перехресті вулиць Луцької та Пилипа Орлика. Траурна процесія з тілом воїна-захисника прослідувала вулицями міста до рідної домівки. На рідному подвір’ї в останнє Героя зустріли посивілі батьки. Попрощалися з воїном родичі, друзі, знайомі, побратими. Вшанували пам’ять Героя очільники громади, вдячні земляки, схиливши голови та вклякнувши на колінах.
Траурна хода рушила від рідного дому вулицями міста до храму Покрову Пресвятої Богородиці. Чин поховання здійснили священники Ківерцівського деканату ПЦУ, очолюваного протоієреєм Іваном Семенюком. Отець Іван після заупокійного богослужіння звернувся до рідних Героя зі словами співчуття та розради: «У час смутку й болю прощаються батьки, родина з дорогою людиною – воїном-захисником Леонідом. Він захищаючи нас, нашу державу поклав своє життя перед престолом Божим. Нехай же Господь за нашими молитвами оселить його у Царстві Небеснім, де є життя Вічне».
Місцем Вічного спочинку для воїна-захисника – Бриндзія Леоніда Вікторовича - стала Алея Слави на міському цвинтарі. Воїни почесної варти тричі відсалютували Герою, шануючи його ратний подвиг.
Жорстока війна забрала ще одне молоде українське життя. Безутішним у своєму горі залишилися батьки, але пам’ять про воїна-захисника житиме вічно! Герої не вмирають!
